Творчість з частинкою душі: інтерв'ю з майстринею, що створює хвилі
Напевно, для кожної людини творчість - це щось особливе. Тетяна Радченко (Radchenko Art) - мисткиня, що створює картини та листівки на замовлення. Її роботи наповнені різними почуттями, любов'ю та коханням. Кожна робота несе якийсь особливий, а від 24-го лютого спільний для всіх українців сенс.
Про внутрішні переживання, власну творчість, труднощі на початку роботи, а також конкуренцію далі в інтерв'ю з Тетяною.
Розкажіть про себе. Як почали займатися творчістю, а згодом створили власний бізнес?
- Мені 24 роки. Творчість для мене - це, як зараз модно говорити, мій гідазепам. Моє заспокійливе. З початку війни багато малювала, експериментувала. Мої друзі та рідні наполягали, щоб я починала ділитися своєю творчістю у мережі та розглянула цей варіант з професійної точки зору. Але я не наважувалася. В моїй голові були думки, що «зараз дуже велика конкуренція», «кому потрібна моя творчість» і тому подібне.
На той момент слова мого нареченого зіграли ключову роль. Я створила сторінку в Інстаграм, і в перший же день, без використання реклами, отримала своє перше індивідуальне замовлення. Напевне це і є початок моєї невеличкої справи.
- Поговоримо про вашу творчість. Які картини, листівки ви створюєте? Можливо є улюблені роботи?
Здебільшого я працюю акриловими фарбами та текстурною пастою. Роблю те, що душі заманеться.
От знаєте, є наприклад, митці, які малюють винятково море, або працюють лише з текстурою. То я у своїй творчості поєдную одразу декілька елементів. Найбільше подобається працювати з текстурами, улюблена серія робіт - океани, це для мене щось таке глибоке, філософське.
Зараз,
звісно, воєнна тематика актуальна. Тому частина моїх робіт їй присвячена.
- Де черпаєте натхнення?
Обставини, в яких ми всі з вами опинилися, навчили цінувати будь-які дрібниці. Надихають люди, що мене оточують, звичайні прогулянки у парку, музика.
Навіть на останньому пункті я зробила б акцент. Оскільки часто на своїх роботах роблю написи і ці ідеї у мене зароджуються як раз під час прослуховування музики.
- Як вважаєте, чи є ваша творчість особливою?
Не хочу бути голослівною, але для кожної людини її робота - особлива. Тим паче якщо ми говоримо про творчість. Я вкладаю всю душу у кожну свою роботу. І не важливо створюю просто для себе чи на замовлення.
Всередині мене живе невеличкий перфекціоніст. І я досить критично ставлюся до себе і своїх робіт. Маю своє внутрішнє бачення і ось робота має 100% йому відповідати. Тому, звісно, кожна з робіт - особлива, зроблена з душею.
- Скільки часу займає творчість?
Останні місяці творчість займає десь 80% мого часу. Але творчість для мене широке поняття, що включає в себе і самий процес створення роботи, і фото/відео зйомка, монтаж і, звісно, просування у соціальних мережах.
- Чи бувало у вас «творче вигорання»?
Ні, займаюсь цією справою 4 місяці, і таких випадків не було. Знову ж таки, не буду зарікатися. Але намагаюсь творити у своє задоволення, на першому місці завжди творчість, на другому - бізнес.
- Чи багато було замовлень до Дня захисників та захисниць?
Не будемо рахувати точну кількість. Але якщо порівнювати з попередніми видами робіт, то так. Тематичні листівочки користувалися і продовжують користуватися попитом.
- Які труднощі виникли на початку діяльності чи можливо через війну?
Через війну я прийшла до цієї справи - щоб якось себе відволікти, абстрагуватися, я брала у руки пензлик та малювала.
Труднощі лише пов'язані з моїми внутрішніми переживаннями, напевне. Перші тижні чимало коментарів отримувала, що «твої роботи дуже схожі на роботи тієї або іншої людини». Мене, як мисткиню, це зачіпало, звісно.
Ми всі надихаємось
кимось, але я ніколи нікого не копіювала, я довго знаходилась у пошуку себе. І
продовжую. І знаєте, результат є. Пройшло 3 місяці. Я відчуваю себе набагато
впевненішою і вже помічаю, що мене копіюють. Не надихаються, а саме копіюють.
- І як ви ставитесь до того, що ваші роботи копіюють?
Спокійно. Як я вже зазначала, для мене це ще один знак, що я рухаюсь у правильному напрямку.
Завжди видно, де людина творить від душі, а де просто скопійовані роботи. Я думаю, цього не уникнути. Чим більша буде аудиторія, тим більше буде таких випадків.
- Чи вважаєте ви себе брендом або можливо націлені на те, щоб ним стати?
Я працюю над цим. Так, я хочу, щоб "Radchenko Art" - це був впізнаваний бренд, про який будуть говорити. Мрію створювати цікаві колаборації і розвиватися у цьому напрямку.
- Як ви просуваєте власний бізнес?
За останні 30 днів моя сторінка у інстаграм охопила 188 тисяч, лише 0.5% від цієї кількості прийшло до мене від реклами.
Я не назву тут ніяких секретів, їх немає. Це сила соціальних мереж. Інстаграм, ТікТок, Ютуб. Багато знімаю, багато викладаю, слідкую за трендами. Навіть якщо не бачу результату, всерівно продовжую, тому що знаю, що він обов'язково буде.
Які поради дасте людям, які бояться почати свою справу, пов'язану з творчою діяльністю?
Якщо я зараз скажу просто «не варто сумніватися», це буде занадто банально і не переконливо. Не варто ставити на перше місце бізнес, якщо мова йде про творчість. Не варто зосереджуватися на прибутку.
Творіть від
душі, займайтеся улюбленою справою і отримуйте від цього задоволення. Вмійте
комунікувати з аудиторією, вмійте розповісти цій аудиторії про себе. Це навіть
стосується не лише творчості, а й будь якої справи. Важливо - діяти, а сумніви
та страх залишити десь позаду. Життя одне.
~~~
Творчість у період війни існує. У цей час вона стає інструментом для вираження болю і хвилювань. Це наш дієвий спосіб впоратись з почуттями, трансформувавши їх у мистецтво. Тому відкиньте будь-який страх і втілюйте власні мрії. Адже:
Коли як не зараз?
Автор: Валерія Фургалець