Музика, як зброя: Інтерв’ю з українським дуетом «Tember Blanche»

Музика під час війни. Яка вона? Відповідь однозначна - стає сильнішою, а її тексти все частіше насичуються незалежністю та патріотизмом. З початком повномасштабного вторгнення рф кожен почав воювати на своєму фронті, й артисти не виняток. Вони обрали власне поле бою - музику. Вони кричать на увесь світ про Україну, про українців та для українців.  

Український дует «Tember Blanche» відомий багатьом. Його створили у 2020 році Олександра Ганапольська та Владислав Лагода. Від початку повномасштабного вторгнення гурт вже встиг опублікувати 2 пісні: «Ти живий» та «Ненародженим». А їх минулорічний хіт «Вечорниці» стрімко набрав популярності в додатку TikTok - текст так застряє в голові, що нерідко можна почути як молодь раз за разом наспівує цю пісню.

Про свої плани до війни, написання нових пісень, і музику, як зброю, читайте далі в інтерв'ю з музикантами. 

Після 24 лютого більшість людей поставили своє життя на певну паузу. Чи був особисто у вас період творчої "заморозки" і звідки потім «черпали натхнення»?

Творчої заморозки ми з Владом не відчули, адже нашим «натхненням» стало почуття гніву. Саме того дня, коли русня влучила у пологовий будинок у Маріуполі, я написала текст пісні «Ненародженим». Це було моє бажання висловитись і закарбувати жахіття цієї нищівної війни. До біса таке натхнення, але що маємо, то маємо.

На вашому музичному фронті з'явились треки «Ти живий» і «Ненародженим». Були певні сумніви щодо релізу цих треків у воєнний час? Чи є вже якісь чернетки для майбутніх пісень?

Не було жодних сумнівів, адже ці пісні написані про актуальне. «Ти живий» - про наших захисників та захисниць, «Ненародженим» - про геноцид і ненависть до русні. Що стосується майбутніх пісень, то наразі ми пишемо другий альбом. У нього увійдуть нові треки про боротьбу українського народу, а також пісні про всяке людське - стосунки, страхи і т.д.

Де ви знайшли місце для запису треків, враховуючи постійну загрозу ракетних ударів? Це була студія або ви намагалися вдома самостійно створити потрібні умови?

Ми завжди записували пісні вдома, у спальні київської хрущовки. З моменту повномасштабного вторгнення ми переїхали за 100 км від Києва і продовжували писати музику там. Взяли усе своє обладнання і облаштували таку ж саму студію. В цьому плані ми дуже мобільні й можемо записуватися майже будь-де й будь-коли.

Планували до війни записувати ще фіти з іншими артистами? Чи будете ви робити  колаборації у воєнний час?

У нас планувався життєствердний фіт із Фрілом (прим. авторки - український репер), але війна внесла свої корективи у настрої та теми пісень. Поки що відкладаємо цю колаборацію до перемоги, а до того не плануємо робити фіти з іншими артистами.

Чи спостерігаєте зміни серед власної аудиторії? Зокрема, появу іноземних прихильників (європейців)?

Так, зміни дійсно є. Багато українців, що виїхали за кордон, пишуть, що наша музика дає їм можливість відчути себе вдома. Думаю, саме через це після України наші пісні найбільше слухають у Польщі. Та звісно іноземців теж стало більше серед слухачів, зокрема через перемогу KALUSH на Євробаченні. Нам писали люди не лише з Європи, а й зі США про те, що їм дуже подобається звучання, хоч вони й не можуть зрозуміти ні слова з наших пісень.

Мистецтво під час війни, яке воно? Які зміни зазнало?

Раніше я переживала, що не можу написати текст про якусь глобальну соціальну проблему, бо просто не відчуваю її на собі. Що ж, росіяни вирішили мені "допомогти". Тепер тексти про війну пишуться самі собою.

Як вважаєте, чи є місце російському культурному контенту в нашій країні?

Ні, він має згинути разом з русньою.

Що варто змінити на культурному фронті після перемоги?

Кількість російського контенту в українському просторі зменшилась у багато разів, і це величезний плюс. Проте існує інша проблема - неякісний український контент. Багато "митців" думають, що якщо вони напишуть пісню про війну, та ще й солов'їною, - вони автоматично створять ціннісний продукт. На жаль, це так не працює. Нестача українськомовної музики на радіо і ТБ породила купу низькосортних пісень. Одні й ті самі фрази, заїжджені рими (Україна - калина, Україна - єдина) та банальні мелодії. Хочеться, щоб люди нарешті зрозуміли: не весь український контент автоматично є хорошим. Витісняти російський інфопродукт треба якісно.

Чому, на вашу думку, музика - важлива зброя під час війни?

Пісні війни умовно можна поділити на два типи: такі, що підіймають бойовий дух, і такі, що закарбовують її жахіття у наших серцях. Ми думаємо, що обидва типи є зброєю, просто від різних речей. Перший - від песимізму, другий - від викривленої парадигми під назвою «Це один путін у всьому винуватий, а росіяни тут ні до чого».

Я б сказала, що музика під час війни - це терапія. Так ми лікуємо себе і тих, кому щемить дуже сильно, або тих, кому все ще «трошки поболює».

А й справді, музика - універсальна зброя та ліки. Вона здатна загоювати рани, коли тобі боляче; заспокоїти, коли страшно; підняти настрій, коли сумно і підтримати, коли це важливо.

Боротьба продовжується, і це головне. Потрібно підтримувати не тільки ЗСУ, але й українських артистів, поступово витісняючи російський сегмент з української культури!

Авторка: Аліна Поштарук