Мелодія політики, або пісні «поза політикою»

Євробачення – масштабний пісенний конкурс, який проводиться щороку в різних країнах Європи. Змагання було започатковано в 1956 році, після Другої світової війни. Мета: об'єднати країни та дати можливість взяти участь в єдиній телевізійній програмі спочатку Європейської мовної спілки, а згодом й іншим державам.

Що передбачає?

Євробачення як конкурс являє собою пісенне змагання, в якому, безпосередньо, оцінюється якість виступу, а саме: вокал, образ, декорації, задум, зміст пісні тощо. Змагання проводиться у 3 етапи: перший півфінал, другий півфінал та гранд-фінал.

Політичні проблеми – ні ?

Євробачення прийнято вважати аполітичним заходом, який показує майстерність співаків різних країн. Цей конкурс передбачає обмін культурою, демонстрацію традицій країн, а також висвітлення суспільних тем, таких як: екологія, фемінізм, права ЛГБТ-спільноти. Проте він ніяк не має стосуватися політики. Саме за порушення цього правила передбачена дискваліфікація учасників. Хоча Євробачення з початку заснування стало ареною культурної дипломатії.

Як пише BBC: «Євробачення неодноразово використовували для політичних заяв, попри постійні спроби організаторів вивести конкурс за межі політики. У 1960-ті, приміром, у піснях конкурсантів із Іспанії часто звучала прихована критика на адресу диктатора Франка, а тексти нерідко мали рядки на кшталт "нарешті прийде новий світ". В останні роки глядачі часто непривітно зустрічають російських співаків через порушення прав сексуальних меншин у країні».

Одним із простих прикладів політичності є сусідське голосування, коли судді країн-сусідок підвищують бали одне одному у фінальних голосуваннях. Таке явище набуло назви «сусідське» саме через розміщення цих країн на карті і їхню тісну співпрацю. Цей ланцюжок можна помітити, наприклад, у Греції та Кіпру. В середньому їхні оцінки становлять 11,55 з 12 можливих балів.

Було б неправильним з огляду на актуальність оминути стороною конфлікт, який розгортається між Ізраїлем і Палестиною. На Євробаченні-2019, яке проводилось в Ізраїлі, гурт Hatari, що представляв Ісландію, розгорнув банери із прапором Палестини. Організатори різко відреагували на цей інцидент і оштрафували гурт.

«Гурт Hatari, який представляв Ісландію на "Євробачення-2019" , порушив заборону на політизацію конкурсу і тепер ісландська телерадіокомпанія RÚV має сплатити штраф. Цю інформацію в неділю, 22 вересня, інформагенції DPA підтвердили в Європейській мовній спілці (EBU), не уточнивши при цьому розмір грошового потягнення», - зазначало DW.

4 питання про перемогу України

Першу перемогу на пісенному конкурсі Україні принесла співачка Руслана в 2004 році. Пісню «Wild Dances» журі і глядачі оцінили як ту, яка приховує у собі висвітлення і зображення української культури. Наприклад, під час виступу було задіяно відомий український інструмент – трембіту. В пісні йдеться про свободу думок, бажань і рішень: «День-день, свобода на першому місці. День-день, я танцюю танці дикі».

У травні 2014 року проходить Євробачення-2014, де Україну представляла Марія Яремчук і посіла 6-те місце. Того ж року, в серпні, Росія окупує території України: АР Крим та частини Луганської та Донецької областей. З цієї причини Україна відмовляється від участі в Євробаченні-2015, адже у країни стоять інші пріоритети. Як зазначало НТКУ: «Нестабільна фінансова, політична ситуація, військова агресія зі сході, анексія українських територій - усі ці процеси змушують НТКУ зосередитися на головному: якнайшвидшому створенні громадського мовлення в Україні. У зв'язку з цим доводиться ретельно оптимізувати будь-які витрати».

Після перерви в 1 рік, у 2016 році країна все ж вирішує взяти участь в конкурсі. Можливість представити країну випала співачці Джамалі з піснею «1944», яка, як стверджує сама виконавиця, присвячена пам'яті депортованих під час сталінського режиму кримських татар. Насправді, тема пісні відгукується і українському народові. Варто лиш згадати як засилали на Далекий Схід українців. Це продовжується і зараз: росіяни незаконно вивозять українських дітей і жінок до «депресивних» територій РФ.

Співачка посідає 1 місце у конкурсі, коли Росія посіла 3. Російські ЗМІ відреагували на перемогу України по-різному. Так, Russia Today відобразило реакцію соцмереж, розмістивши пости користувачів, які називають пісенний конкурс «Політбаченням» і зазначило, що тогоріч року перемогла політика, а не музика. «Сьогодні на "Євробаченні", будь ти найкращим вокалістом в світі, російське громадянство закриє тобі доступ до першого місця», - видання Бальбека.

Лента.ру назвала боротьбу України та Росії за перемогу в конкурсі «музично-політичною», зазначивши, що "1944" Джамали була дійсно кращою за "You are the only one" Лазарєва.

Тож, можемо побачити, що деякі ЗМІ "суперника" теж визнають той факт, що пісня Джамали була кращою за виступ Сергія Лазарєва, але хіба це не дивно, що через рік повернення України на пісенну арену саме ми здобуваємо перемогу, ще й тоді, коли у нас війна? Питання №1.

24 лютого 2022 року – день, який змінив життя усіх українців. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ракетні атаки, сирени, наступи російських військ на українські землі. Попри це, Україна вирішує брати участь в конкурсі, який відбувається через 3 місяці після вторгнення, в травні 2022.

Білорусь, яка підтримує політику РФ, була відсторонена Європейським мовним союзом від участі в Євробаченні ще в 2021 році. «Європейський мовний союз (ЄМС) повідомив, що пісні, які обрав медіахолдинг "Белтелерадіокомпанія" не відповідають критеріям і ставлять під сумнів неполітичний характер музичного конкурсу», - повідомило BBC.

А от Росію позбавили участі в Євробаченні від 2022 саме через широкомасштабне вторгнення. «Рішення відображає стурбованість тим, що на тлі безпрецедентної кризи в Україні включення російської заявки до цьогорічного конкурсу призведе до погіршення репутації конкурсу», – сказано в заяві. З точки толерантності це правильно, та хіба це не аполітичний конкурс? Це питання №2.

Так, третю перемогу для нашої держави здобуває гурт Kalush з піснею «Стефанія». Проте саме під час виступу, Росія підступно атакує Маріуполь та Азовсталь. Тож в кінці свого виступу фронтмен гурту, Псюк Олег, закликає: «I ask all of you: please, help Ukraine, Mariupol, Help Azovstal right now!», що перекладається як: «Я закликаю усіх вас: будь ласка, допоможіть Україні, Маріуполю, допоможіть Азовсталі прямо зараз!».

Статистика показує, що після цього, запитів «Маріуполь» та «Азовсталь» в інтернеті стало значно більше, це справді допомогло звернути увагу міжнародної спільноти на події в Україні. Європейська мовна спілка відреагувала так: «Ми розуміємо глибокі почуття щодо України в цей момент і віримо, що коментарі Kalush Orchestra та інших виконавців на підтримку українського народу є за своєю природою радше гуманітарними, аніж політичними». З цим можна подискутувати: «гуманітарний» заклик – спричинений війною, що напряму пов'язано з політикою, хіба ні? Питання №3.

Нарешті ми і дійшли до Євробачення-2023. Цього року країну представляв гурт TVORCHI з піснею «Heart of Steel». І знову ж, в цей час Росія атакувала Тернопіль, що є домівкою учасників гурту. Що зачепило увагу, так це те, що під час трансляції учасники гурту змахували табличкою з написом «Тернопіль», що безпосередньо має політичний підтекст, який могли помітити зокрема ті, хто слідкують за новинами в Україні.

Згадаймо ситуацію з Палестиною, хіба не передбачений штраф за привернення уваги до політики? Нарешті, питання №4.

Не відповідати своїм принципам, або як не варто робити

Проаналізувавши ситуації з перемогами України та дійшовши до Євробачення-2023, варто згадати пісні деяких країн, в яких наявний політичний підтекст, проте вони були допущені до конкурсу, ба більше, до гранд-фіналу. Наприклад, Хорватія, яка виступила з піснею «Mama ŠČ!», в котрій висміяла радянський та російський режими. У пісні хорватів звучать такі рядки: «Мама купила трактор, мама кохала виродка», «Цей маленький психопат. Злий маленький психопат. Крокодиловий психопат. Мамо, я йду воювати». «Мама» в назві відноситься до Росії, а «злий маленький психопат» у тексті - характеристика Путіна. Трактор - символ, що демонструє зв'язок між Білоруссю та РФ. Навіть за словами виконавців, своєю композицією вони хотіли сатирично прокоментувати російську агресію проти України, а також висміяти панування диктаторів та їхню жагу до влади.

Проте наявна і пісня, яка начебто висловлена в підтримку України, але містить давню проросійську концепцію «братніх народів», що дуже обурило українських глядачів. З такою піснею («My sister's crown») виступив гурт Vesna. Пісня «My sister's crown», як зазначають самі автори, оповідає про об'єднання сестринських народів. «Це пісня, яка створює незримий зв'язок між усіма, хто зазнає якоїсь несвободи. Це співчуття до всіх, хто зазнає будь-якої форми несвободи. І підтримка в тому, щоб не боятися вирватися на свободу», — говорила раніше вокалістка та фронтвумен колективу Патрісія Фуксова.

І Швейцарія, яка завжди притримується нейтралітету. В пісні співак вимовляє слова: «Я не хочу бути солдатом. Я не хочу, щоб на моїх руках була справжня кров». В минулому такі пісні, з політичним підтекстом, не допускали до виступів, варто лиш згадати Грузію, яка хотіла висвітлити в пісні вторгнення Росії на свої території. Це було в 2009 році, коли Євробачення проходило в Москві, а Грузію мав представляти гурт «Stephane&3G» з піснею «We don't wanna put in». Після проведення внутрішнього відбіркового туру «Євробачення-2009. Пісня є протестом Грузії проти збройного конфлікту з Росією в серпні 2008 року, хоча напряму вона не містить ніяких імен політичних постатей. В ліриці пісні присутня гра слів, де «put in» на слух сприймається, як Путін, а в поєднанні з висловом «ми не хочемо», це додає сенсу. Слова пісні «We don't wanna put in/ the negative move/ It's killin' the groove» на слух можуть сприйнятися як: «Ми не хочемо Путіна/ Це руйнування/ Це знищує кайф».

Отже, перед тим, як назвати Євробачення суто пісенним конкурсом, який притримується аполітичної позиції, то варто провести аналіз та аналогії попередніх років. Не можна заперечувати, що політика – це також суспільні проблеми. Їх також варто висвітлювати і дуже активно, адже вони мають вплив на все: соціальне життя, економіку, права людини, її місце та діяльність в межах одного суспільства тощо.

Авторка: Вероніка Подгорна