Чи дійсно не такий страшний вовк, як його малюють?

Таке лякаюче для більшості випускників - НМТ* і не менш хвилююча сесія для студентів, - ось, що залишається незмінним впродовж років. Будь-які переживання, спричинені страхом перед власними здобутками у навчанні здатні породжувати складні емоційні стани. Тож, що насправді приховане за звичайним страхом низьких балів?  І як це у подальшому може  впливати на психологічне здоров'я людини?

Розібратися з цим нам допоможе психологиня Кристина Муляр. Вона спеціалізується на проведенні тренінгів, де порушує теми родинного благополуччя, а насамперед: виховання дітей та стосунки між партнерами. Кристина - не лише професійний психолог, а й мама двох діток, якій знайоме хвилювання дітей перед важливими подіями. Сьогодні ми поговоримо про невпевненість та тривожність, що не лише стають на заваді очікуваному результату, а й впливають на емоціний стан.

* Цьогоріч через воєнні дії в Україні скасували проведення традиційних вступних випробувань до закладів вищої освіти. Натомість для вступу на перший курс для здобуття ступеня бакалавра будуть використовувати результати національного мультипредметного тесту (НМТ). Це комп'ютерний онлайн-тест, що складатиметься з трьох блоків: українська мова, математика та історія України.

- Зараз час іспитів і для випускників шкіл і для студентів. Що може відбуватися в підсвідомості людини в такі переломні моменти і що нею керує? Страх за майбутнє чи невпевненість у власних силах?

- Нам завжди страшно від факту невідомості. Нічого наша психіка не боїться так, як цього. Звідси дуже великий дискомфорт. Саме тому, набагато легше з цим справляються діти, для яких іспити / тести - це щось звичне і нормальне, а не такий собі БУМ через 11 років навчання. У такі моменти, за нами купа страхів і переконань. Починаючи від страху не виправдати очікування батьків, закінчуючи тим, що ми невдахи та не знаємо, що на нас чекає далі. Щодо невпевненості у власних силах, то в них неможливо бути впевненими на 100%, тому що у нас не було можливості їх перевірити. Тож, чим їх вимірювати? В такі моменті нам на «допомогу» знову приходять комплекси та страхи, яким легше переконати нас в тому, що ми нічого не знаємо та не можемо.

- Ви згадали про батьків, як тих, хто насамперед впливає на загальний стан дитини. Якою є Ваша порада саме для батьків?

- Дати дітям відчуття безпеки. Можна вкласти гроші, час і ресурс в репетиторів і підготовку, але на фінішній прямій, дитина повинна знати, що якщо вона буде тонути, її врятують. Та насправді, проблема тривожності дуже складна і, на жаль, актуальна для будь-якої вікової категорії.

- Як небажаний результат може впливати на емоційний стан людини, зокрема появу депресії?

- Шлях до депресії - це коли ми не любимо себе, не даємо собі право на помилку і весь час чекаємо від себе чогось неможливого. Шкодить нам, коли ми знецінюємо зусилля і час, який витрачаємо на підготовку, не дозволяючи собі поповнювати ресурс. Відпочивати та займатися тим, від чого ви отримуєте задоволення - надзвичайно важливо. Бо саме нестача емоцій керує вашим психологічним станом. Погано складений іспит - НЕ шлях до депресії. Все набагато глибше.

- Чи погоджуєтесь з думкою, що хто менше хвилюється - той більше отримує?

- Менше хвилюватися можна з різних причин. Якщо ти не хвилюєшся, тому що тобі байдуже на результат - це не поліпшить оцінку. Результат залежить від людини та її сприйняття даної ситуації. Перфекціоністи, ідеалісти та відмінники переносять це важче, ніж діти - реалісти з хорошою атмосферою в родині та почуттям підтримки. Якщо ти хвилюєшся, але трохи більше, ніж твій сусід, то швидше за все, в стані стресу наробиш більше помилок. Ніякої магії, просто стрес впливає на більшість людей не так, як нам показують у фільмах. І замість продуктивних машин, ми стаємо розгубленими, погіршується пам'ять та розсіюється увага.

- Що можете порадити при підготовці? Які дії можуть нашкодити і негативно вплинути на знання?

- Можу порадити готуватися за 3 роки, а не за 3 дні. Тому що у нас є реальні «можливості і обмеження». В наші можливості входить підготуватися до іспиту так добре, як ми можемо. А результат Вже буде, яким буде. І не в наших можливостях за 3 дні вивчити програму за 10 років. Варто готуватися завчасно! Це стосується будь-яких іспитів.

- Чому після того, як людина проходить цей етап і усвідомлює, що все набагато простіше, вона не припиняє відчувати страх перед подібним у подальшому?

- Ми завжди будемо боятися іспитів, допоки нам не байдуже на результат. Немає нічого поганого, що ми переживаємо. Питання в тому «що змушує переживати?». Погана оцінка? Що скажуть батьки? Страх, що позбавлять стипендії? Це не про страхи перед іспитами, це зовсім про інші страхи. Тривожність - це насамперед страх, який не має конкретної причини. Для того, щоб вона з'явилася, потрібно зробити ці моменти усвідомленими, а не просто тривожитися, тим самим руйнуючи власне здоров'я.

Насамкінець психологиня зазначає:

- Насправді, ця проблема варта посиленої уваги. Бо, в першу чергу, мова про страхи усередині нас. А це надзвичайно серйозно... Проблема зачіпає не лише підлітків та може продовжуватися роками. При цьому кожен випадок індивідуальний і потребує роботи зі спеціалістом/

У Telegram - каналі "Писанина.media" ми опитали молодь щодо емоцій, які у них викликають іспити. На запитання "чи відчуваєте ви страх іспитів?" 31 % респондентів відповіли, що так. 52% зазначили, що цей страх стає все більше з часом, наближаючись до дня Х. Також, як показало опитування, чимало молодих людей не приховують, що хвилювання добряче випливає на їх емоційний стан. Підсумовуючи результати, робимо висновок: молодь сприймає іспити не як можливість перевірити власні знання, а як випробування. 

Будь-який іспит - це безумовно важливо, але якщо ви готувались протягом певного періоду, то будьте впевнені, що результат вас потішить. Єдине, що може стати на заваді - хвилювання. Улюблена музика в навушниках або смак найсмачнішої для вас шоколадки - те, що має турбувати вас перед іспитом.

А для усіх абітурієнтів, які вже скоро розпочнуть подавати заяви на вступ, є декілька рекомендацій:

• Не обмежуйте себе! Цьогоріч ви можете подати 5 заяв на бюджет, та 12 - на контракт. Навіть якщо ви розраховуєте лише на бюджет або контракт у конкретному ВУЗі, подайте якомога більше заяв. Це допоможе вам убезпечити себе на 100%.
• Не потрібно подавати дві заяви до одного університету ( і на бюджет, і на контракт). У разі непроходження на бюджетну форму навчання, ви автоматично потрапляєте на контрактну.
• Не чекайте допоки розпочнеться прийом документів. Одразу після того, як будуть розміщені офіційні результати тестування розпочинайте телефонувати до ВУЗів. Деякі університети приймають раніше.
• Якщо ваш університет виняток, не зволікайте! Не варто чекати поки в вашому електронному кабінеті буде написано, що ви пройшли (особливо це стосується тих, хто подавав на контракт). Це пов'язано з тим, що минулоріч відповідного напису у більшості не з'явилося. Тож, варто телефонувати в адміністрацію університету та домовлятися про зустріч самостійно.
• Підготуйте необхідні документи для вступу вже зараз! Детальніше про перелік документів читайте за посиланням
• Ну і звичайно - менше паніки!

Зичимо вам успіхів та реалізації в улюбленій справі! Головне, пам'ятайте: не такий страшний вовк, як його малюють.

Авторка: Валерія Цуба